† B A R T H O L O M E W

BY GOD’S MERCY ARCHBISHOP OF CONSTANTINOPLE-NEW ROME AND ECUMENICAL PATRIARCH

TO THE PLENITUDE OF THE CHURCH GRACE, PEACE AND MERCY FROM THE MAKER OF ALL CREATION

OUR LORD GOD AND SAVIOR JESUS CHRIST

Most reverend brother Hierarchs and beloved children in the Lord,

With the grace of the Chief and Perfector of our faith, we are today entering a new ecclesiastical year and celebrating with psalms and hymns, for the thirty-fifth time, the Day of protection of the natural environment.

We rejoice in the repercussions of the ecological initiatives of the Ecumenical Patriarchate not only in the Christian world, but also in other religions, in parliaments and among politicians, in the field of civil society, science, the ecological movements and the youth. After all, the ecological crisis as a global challenge can only be addressed through international sensitization and mobilization.

We further express our satisfaction that people have definitively understood the immediate connection between ecological and social issues, and especially the fact that the destruction of the natural environment primarily affects the poor among us. The combination of ecological and social activities constitutes the hope for our future because we can only have sustainable development and progress when we are simultaneously concerned about the integrity of creation and the protection of human dignity and human rights.

It is characteristic that today there is an emphasis on “ecological expansion” of human rights. Indeed, people speak of a “fourth generation” of rights—along with individual and political, social, cultural as well as solidarity rights—which refers to the securing of their environmental preconditions. The struggle for human rights cannot ignore the fact that these rights are threatened by climate change, by the shortage of potable water, fertile soil and clean air, but also by “environmental degradation” in general. The consequences of the ecological crisis must be confronted above all on the level of human rights. It is self-evident that these rights, in all their aspects and dimensions, comprise an undivided unity and that their protection is inseparable.

It is in this context that we must also include and appreciate the terrible effects created by the invasion of Russia in Ukraine, which is associated with horrible ecological devastation. Every act of war is also a war against creation inasmuch as it is a grievous threat against the natural environment. The pollution of the atmosphere, of water and earth by bombings, the risk of nuclear holocaust, the emission of dangerous radiation from nuclear plants producing electrical energy, the carcinogenic dust from exploding buildings, the destruction of forests and depletion of arable agricultural property—all these bear witness to the fact that the people and ecosystem of Ukraine have undergone and continue to undergo incalculable losses. We repeat emphatically: The war should cease at once and sincere dialogue should commence.

Before all these challenges, the Holy Great Church of Christ continues its struggle for the integrity of creation, in full knowledge that its concern for the natural environment is not merely an added activity in its life, but its essential expression and realization as an extension of the Holy Eucharist in every form and dimension of our good witness in the world. This was also the precious legacy of the pioneer of ecological theology, the late Metropolitan John of Pergamon. In recognizing his immense contribution, we conclude this Patriarchal Message on the occasion of the Feast of the Indiction with what he writes on the Holy Eucharist as a wholistic response to the current ecological problems: “In the Divine Liturgy, the natural and material world, along with all of the senses, participate in an inseparable unity. There is no antithesis between subject and objective reality, there is no stance of human mind’s conquest of the surrounding world. This world does not exist against, is not an object of man, but is assumed and communed. Holy Communion is not only our union with God and others, but also the assumption of food, the acceptance and appreciation of the natural environment, the incorporation and not merely consumption of matter. The sacredness that accompanies such an attitude, the divine shudder that pervades such a relationship, is the diametrical opposite of Technology and the answer to our ecological problem. The Holy Eucharist is, for this reason as well, the very best that Orthodoxy has to offer the contemporary world.”

We wish you a blessed ecclesiastical year, brothers and children in the Lord!

September 1, 2023

† Bartholomew of Constantinople

Fervent supplicant for all before God

+ Варфоломій,

Милістю Божою Архиєпископ Константинопольський, Нового Риму і Вселенський Патріарх

Усій повноті Церкви,

Благодать, мир і милість від Творця всього творіння Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

Найшановніші браття ієрархи і возлюблені чада в Господі,

З благоволінням Начальника і Досконалителя нашої віри ми сьогодні входимо в новий церковний рік і в тридцять п’ятий раз святкуємо псалмами та піснями духовними День охорони навколишнього природного середовища.

Ми радіємо резонансу екологічних ініціатив Вселенського Патріархату не лише в християнському світі, але й в інших релігіях, у парламентах і серед політиків, у сфері громадянського суспільства, науки, екологічних рухів та молоді. Зрештою, екологічну кризу як глобальний виклик можна вирішити лише через міжнародну активізацію та мобілізацію.

Ми також висловлюємо наше задоволення, що люди остаточно зрозуміли безпосередній зв’язок між екологічними та соціальними проблемами, а особливо той факт, що знищення природного середовища в першу чергу впливає на бідних серед нас. Поєднання екологічної та соціальної діяльності створює надію на наше майбутнє, оскільки ми можемо мати сталий розвиток і прогрес лише тоді, коли ми одночасно дбаємо про цілісність творіння та захист людської гідності та прав людини.

Характерно, що сьогодні робиться акцент на «екологічну експансію» прав людини. Справді, люди говорять про «четверте покоління» прав — поряд з індивідуальними та політичними, соціальними, культурними правами, а також правами солідарності — які стосуються забезпечення їхніх екологічних передумов. Боротьба за права людини не може ігнорувати той факт, що цим правам загрожує зміна клімату, брак питної води, родючого ґрунту та чистого повітря, а також «деградація довкілля» загалом. Протистояти наслідкам екологічної кризи необхідно перш за все на рівні прав людини. Само собою зрозуміло, що ці права, у всіх своїх аспектах і вимірах, складають нероздільну єдність і що їх захист є нерозривним.

Саме в цьому контексті ми також повинні включити та оцінити жахливі наслідки, створені вторгненням Росії в Україну, яке пов’язане з жахливим екологічним руйнуванням. Будь-яка війна є також війною проти створіння, оскільки вона є серйозною загрозою для природного середовища. Забруднення атмосфери, води та землі через бомбардування, ризик ядерного голокосту, випромінювання небезпечної радіації від атомних станцій, що виробляють електроенергію, канцерогенний пил від вибухів будівель, знищення лісів і виснаження орної сільськогосподарської власності — все це вони свідчать про те, що люди та екосистема України зазнали і продовжують зазнавати незлічених втрат. Ми рішуче повторюємо: треба негайно припинити війну і розпочати щирий діалог.

Перед усіма цими викликами Свята Велика Церква Христова продовжує свою боротьбу за цілісність творіння, усвідомлюючи, що її турбота про природне середовище є не просто додатковою діяльністю в її житті, але її істотним вираженням і реалізацією як розширенням Божественної Євхаристії в усіх формах і вимірах нашого доброго свідчення у світі. Це також був дорогоцінний спадок піонера екологічного богослів’я, покійного митрополита Іоанна Пергамського. Визнаючи його величезний внесок, ми завершуємо це Патріарше послання з нагоди свята Індикту тим, що він пише про Божественну Євхаристію як цілісну відповідь на актуальні екологічні проблеми: «У Божественній Літургії природний і матеріальний світ, поряд з усіма почуттями беруть участь у нерозривній єдності. Немає протилежності між суб’єктною та об’єктивною реальністю, немає позиції підкорення людським розумом навколишнього світу. Цей світ не існує проти, не є об’єктом людини, але прийнятий і причасний. Божественне Причастя – це не тільки наша єдність з Богом та іншими, але також прийняття їжі, прийняття та оцінка природного середовища, включення а не просто споживання матерії. Священність, яка супроводжує таке ставлення, божественне тремтіння, яке пронизує такі стосунки, є діаметральною протилежністю технології та відповіддю на нашу екологічну проблему. Божественна Євхаристія також є найкращим, що може запропонувати сучасному світу Православ’я».

Благословенного церковного року бажаємо Вам, браття і чада в Господі!

1 вересня 2023 р.

† Константинопольський Варфоломій,

палкий молитовник перед Богом за всіх Вас